Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від27 жовтня 2022 року по справі № 260/1896/20 (провадження № К/9901/13843/21) зробив висновки щодо права інспектора праці без попереднього повідомлення фіксувати проведення інспекційного відвідування.
Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспекторам праці, за наявності службового посвідчення, надано право без попереднього повідомлення фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
При цьому інспектор праці не зобов’язаний, під час фіксування у ході проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, зазначати відомості про технічний засіб, яким здійснено таке фіксування та забезпечувати суб`єкта господарювання та його працівників перекладачем.
Справа полягала в тому, що було проведено інспекційне відвідування позивача на предмет дотримання законодавства про працю, у ході якого було виявлено, що позивачкою допущено працівників до роботи без оформлення трудових договорів. За результатами розгляду справи на позивачку накладено штраф за порушення вимог статті 24 КЗпП України. Уважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивачка звернувся до суду з позовом.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи, підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд КАС визначив питання, на які він має надати відповідь:
1) які ознаки притаманні трудовим відносинам?;
2) чи зобов`язаний інспектор праці, у разі фіксування у ході проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, зазначати відомості про технічний засіб, яким здійснено таке фіксування?
3) чи зобов`язаний інспектор праці у разі проведення інспекційного відвідування, в межах адміністративних районів держави, в яких кількість мешканців, що вживають регіональні мови або мови меншин, при складанні документів за його результатами та ознайомленні з ними, на виконання вимог Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, залучати перекладача або здійснити переклад документів?
Отже, касаційний суд виходив із наступного.
Згідно приписів статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі – Порядок № 295).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Згідно із пунктом 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Підпунктом 6 пунктом 11 Порядку № 295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:
1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;
2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:
відсутності службового посвідчення;
якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;
якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;
3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;
4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником;
5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки;
6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;
7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об`єкта відвідування;
8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;
9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Статтею 10 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин передбачено, що в межах адміністративних районів держави, в яких кількість мешканців, що вживають регіональні мови або мови меншин, виправдовує вжиття заходів, наведених нижче, і відповідно до стану кожної з цих мов, Сторони зобов`язуються, у міру розумної можливості:
a) забезпечити, щоб адміністративні органи використовували регіональні мови або мови меншин; або
забезпечити, щоб їхні посадові особи, які працюють з відвідувачами, використовували регіональні мови або мови меншин у їхніх стосунках з особами, що звертаються до них цими мовами; або
забезпечити особам, що вживають регіональні мови або мови меншин, можливість подавати усні чи письмові заяви і отримувати відповідь на них цими мовами; або
забезпечити особам, що вживають регіональні мови або мови меншин, можливість подавати усні або письмові заяви цими мовами; або
v) забезпечити особам, що вживають регіональні мови або мови меншин, можливість на законних підставах подавати документи, складені цими мовами;
b) забезпечити населенню наявність адміністративних документів і бланків широкого користування, складених регіональними мовами або мовами меншин чи у двомовному варіанті;
c) дозволяти адміністративним органам складати документи регіональною мовою або мовою меншини.
Трудовий договір – це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Характерними ознаками трудових відносин є:
– систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
– підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
– виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327;
– обов`язок роботодавця надати робоче місце;
– дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
Робота, яку виконували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, підпадає під код професійних робіт 5220, а саме: продавець непродовольчих товарів, продавець продовольчих товарів, продавець-консультант.
Порядком № 295, яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспекторам праці, за наявності службового посвідчення, надано право без попереднього повідомлення фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Порядком № 295 не передбачено обов`язку інспектора праці, під час фіксування у ході проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, зазначати відомості про технічний засіб, яким здійснено таке фіксування та забезпечувати суб`єкта господарювання та його працівників перекладачем.
Зважаючи на зазначене, твердження суду першої інстанції про те, що диск з відеозаписом здійсненого заходу не може вважатись належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень трудового законодавства на думку ВС КАС є безпідставним.
З огляду на зазначене, колегія касаційного суду зазначила, що відеозапис проведення інспекційного відвідування є належним та допустимим доказом.