Рішення про відповідність суб’єкта господарювання «Критеріям ризиковості» платника податку на додану вартість, прийняте у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації,суперечить положенням Порядку № 1165, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року.
Докладніше.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 23 червня 2022 року в постанові по справа № 640/6130/20 (адміністративне провадження № К/9901/34636/20) за касаційною скаргою податкової установив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Таргет Промоушн» (далі – Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби у місті Києві (далі – податковий орган, відповідач у справі), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 34971 від 24 лютого 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Таргет Промоушн» віднесено до ризикових та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «Таргет Промоушн» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, стягнути судові витрати на користь позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 34971 від 24 лютого 2020 року про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Таргет Промоушн” віднесено до ризикових.
Податковим органом зазначено, що згідно з електронним кабінетом платника податків 04 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таргет Промоушн» віднесено до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
14 лютого 2020 року позивачем подано повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості.
Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві 24 лютого 2020 року прийнято рішення № 34971 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Таргет Промоушн» віднесено до ризикових на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки використовуючи бази даних Державної податкової служби України проведено аналіз діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таргет Промоушн», в процесі якого встановлено, що підприємством придбано товар у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Європа», у якого в свою чергу зазначений товар не прослідковується по ланцюгу придбання: підприємство придбає товари/послуги (транспортно-експедиторські послуги), послуги кур`єрські за мультимодальною системою, автобуси, скріплення СКДБ-65, шина, свині живі, зарядна станція, продукти харчування, напої, розвантажувальні та завантажувальні роботи, транспортування вантажу, розробка зразка.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таргет Промоушн» придбає товар у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайп-Пром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Софткорт».
Уважаючи рішення ДПС про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 і Порядок №1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі – комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що, на відміну від Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
Таким чином, Верховний Суд зазначив, що суд першої та апеляційної інстанції правильно визначили, що надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.
Так, рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 34971 від 24 лютого 2020 року є індивідуальним актом у відношенні до ТОВ «Таргет Промоушн» у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, тому може бути оскаржено у судовому порядку.
При цьому, в нашому випадку безпідставним є посилання податкового щодо відсутності правових наслідків у діях Комісії по віднесенню платників податків до ризикових, оскільки останні стосуються правовідносин, в яких застосуванню підлягав Порядок № 117. В той же час, як було вказано вище, Порядок № 1165, на відміну від положень Порядку № 117, закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.
Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Суд звернув увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»
Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення № 34971 від 24 лютого 2020 року слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Таргет Промоуш» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Фактично, таке рішення було прийнято ще на підставі попереднього протоколу засідання Комісії від 12.12.2019 року, яким позивача було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків відповідно до положень чинного тоді Порядку № 117.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту витягу з протоколу від 12.12.2019 року № 107, з доводів відзиву на позову та апеляційної скарги, вбачається, що рішення № 34971 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.
Касаційніий суд погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 34971 від 24 лютого 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Таргет Промоушн» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
Крім того, суди попередніх інстанцій слушно зазначили, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було. При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.
У зв`язку з наведеним, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).