Правники і фінмоніторинг: захищати чи здавати?

Як спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу  за частиною першою статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р. (далі – Закон №361-IX), виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується:

 адвокатськими бюро,

адвокатськими об’єднаннями 

адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально,

нотаріусами, 

суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги, 

якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

  • купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
  • купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
  • управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
  • відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
  • залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
  • створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

Якщо адвокат та особа, яка надає юридичні послуги, не беруть участі у підготовці і здійсненні правочинів, зазначених у пункті першому частині першій статті 10 Закону №361-IX, то і обов’язку стати на облік у Держфінмоніторингу України у них не виникає.

Відпоідно до ч. 3 ст. 10 Закону №361-IX,  адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

При цьому, законом не визначено коло правочинів, віднесених до забезпечення діяльності юридичних осіб та управління ними. Отже, укладаючи договори про надання правничої допомоги/ про надання юридичних послуг, слід мати на увазі, що правочини, пов’язані із забезпеченням діяльності юридичних осіб та управління ними, можуть бути віднесені до таких, що зобов’язують правника/ юридичну фірму стати на облік у Держфінмоніторингу України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *