За даними Державної служби статистики України, у 2021 році приблизно 3,06 мільйона фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили) визначали себе як неофіційно зайнятими, тобто такими, що працюють не за умовами офіційного працевлаштування і не є суб’єктами господарювання.
Отже, депутати вирішили виправити цю прогалину та з метою забезпечення можливості водіям, репетиторам, перекладачам та іншим підприємливим особам розпочати “власну справу у легальній площині”, розробили проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності» (№10166 від 20.10.2023), наданий для ознайомлення 23.10.2023 р.
Проектом передбачається запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності (далі – спеціальний режим).
При цьому скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які не є самозайнятими і відповідають низці критеріїв (зокрема, щодо відсутності працівників, видів діяльності тощо).
Зокрема, такі фізичні особи мають право здійснювати такі види діяльності:
1) надання послуг із догляду за хворими, особами з інвалідністю, недієздатними або обмежено дієздатними особами, особами похилого віку;
2) надання послуг таксі, та інші послуги перевезення легковими автомобілями;
3) кур’єрська діяльність (послуги з доставки на дім);
4) проведення ремонтних робіт об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
5) надання послуг перекладу;
6) дресирування та догляд за домашніми тваринами;
7) діяльність із організації та проведення святкових заходів (тамада, ведучий);
8) діяльність у сфері охорони здоров’я людини, яка не потребує ліцензії (діяльність медсестер, фізіотерапевтів або іншого парамедичного персоналу у сфері оптометрії, гідротерапії, лікувального масажу, трудотерапії, логопедії, хіроподії, гомеопатії, мануальної терапії, голковколювання, діяльність психоаналітиків, психологів і психотерапевтів);
9) послуги з виконання фоторобіт;
10) послуги домашньої прислуги;
11) послуги з догляду за дитиною;
12) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням житлових приміщень за індивідуальним замовленням фізичних осіб;
13) послуги з ремонту на дому одягу та побутових текстильних виробів;
14) послуги з ремонту на дому трикотажних виробів; 15) послуги з ремонту на дому шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
16) послуги на дому з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
17) послуги на дому з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
18) послуги на дому з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
19) перукарські послуги на дому;
20) послуги на дому з манікюру та педикюру.
Законопроектом пропонується:
1) встановити, що доходи, отримані фізичною особою в рамках спеціального режиму, оподатковуються за ставкою 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати, а у разі перевищення такої суми – застосовується ставка 18% до суми перевищення (в 2023 році: 153 х6700 грн.=1025100,00 грн.; в 2024 році: 153х8000=1224000,00 грн.);
2) визначити поняття «оператор цифрової платформи», а також покласти на них обов’язок щодо надання контролюючому органу інформації про суми доходів, отримані з використанням цифрової платформи фізичними особами, які повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму;
«14.1.285. цифрова платформа – будь-яке програмне забезпечення, включаючи вебсайт або його частину та застосунки, у тому числі мобільні застосунки, доступне користувачам, що дозволяє фізичним особам прямо або опосередковано отримувати доходи від окремих видів діяльності, визначених статтею 1781 цього Кодексу, шляхом організації надання послуг третім особам – користувачам цифрової платформи;»
«14.1.286. оператор цифрової платформи – юридична особа – резидент України, постійне представництво нерезидента або особа-нерезидент, яка не має постійного представництва в Україні, що надає фізичним особам – резидентам України доступ до цифрової платформи з метою отримання такими особами доходів від окремих видів діяльності, визначених статтею 1781 цього Кодексу;»
3) передбачити, що порушення строків подання інформації контролюючим органам про доходи фізичних осіб, які застосовують спеціальний режим, спричиняє притягнення до відповідальності операторів цифрових платформ – як резидентів, так і нерезидентів з урахуванням відповідних особливостей;
4) визначити новий об’єкт оподаткування у вигляді доходу фізичної особи, отриманого від здійснення окремих видів діяльності, а також передбачити, що податкове зобов’язання за таким об’єктом визначається контролюючим органом у спеціально встановленому порядку;
5) встановити, що фізична особа, яка застосовує спеціальний режим, має право відкрити спеціальний рахунок виключно в одному самостійно обраному нею банку, доступному для вибору під час подання заяви про застосування спеціального режиму;
6) передбачити, що під час зарахування коштів на спеціальний рахунок фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим, банк зобов’язаний здійснювати передавторизацію операції зі сплати податку за рахунок таких коштів.
Банк завершує операцію зі сплати податку у день граничного строку сплати податку за відсутності факту надходження від фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування доходів, повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу;
7) визначити, що для фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, податкове зобов’язання визначається контролюючим органом з використанням даних реєстраторів розрахункових операцій (крім тих фізичних осіб, які провадять діяльність виключно через співпрацю з цифровими платформами) та/або операторів цифрових платформ. При цьому фізична особа зобов’язана забезпечити наявність та/або перерахувати на спеціальний рахунок суму коштів, достатню для своєчасного перерахування банком суми узгодженого податкового зобов’язання.
У разі неможливості банком сплатити (перерахувати) до бюджету грошове зобов’язання у зв’язку із відсутністю/недостатністю коштів на спеціальному рахунку та за відсутності факту його оскарження, банк повідомляє контролюючому органу про неможливість перерахування суми узгодженого податкового зобов’язання, а грошове зобов’язання стає податковим боргом платника податку, який підлягає стягненню;
8) передбачити, що особа, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, здійснює усі розрахунки виключно за допомогою реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій незалежно від способу розрахунків відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за винятком розрахунків за послуги, що надаються з використанням цифрових платформ.
Тобто особи, які побоюються реєструватися фізичними особами – підприємцями, щоб не мати справу з поданням звітності, перевірками та іншими «плюшками» від податкової, на думку авторів законопроекту, з легкістю зареєструють РРО/ПРРО (враховуючи, певні вимоги для реєстрації РРО/ПРРО, цікаво, як це в них вийде) та будуть подавати Z-звіти? Ну, ну….