Електронний кабінет: що, як, коли?

Я вже писала про законопроект щодо запровадження електронних кабінетів. Наразі Закон  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України   щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами»   № 3200-ІХ (далі – Закон України № 3200-ІХ), яким доповнено ГПК України, КАС України та ЦПК України, 29 червня 2023 року прийнято (станом на 25 липня 2023 року Закон № 3200-ІХ ще не опубліковано).

Отже, давайте проаналізуємо основні положення Закону.

  1. Що таке електронний кабінет?

Визначення «електронного кабінету» міститься у пп.1 п.1, пп.1 п.2, пп.1 п.3 розділу І Закону.  

Це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

2. Коли його потрібно зареєструвати?

Згідно до п.1 розділу ІІ Закону України № 3200-ІХ,  адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, мають реєструвати офіційні електронні адреси через 90 днів з дня опублікування Закону.

При цьому, з дня наступного за днем опублікування цього Закону набувають чинності наступні положення:

  • розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів); 
  • суд видає виконавчі документи в паперовій або електронній формі;
  • оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
  • одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій і електронній формах не допускається;
  • оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, у паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Щодо юридичних осіб (приватної форми власності). Вони повинні будуть реєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами:

  • через сім місяців з дня опублікування цього Закону, якщо провадження розглядатиметься за Цивільно-процесуальним кодексом та Кодексом про адміністративні провадження;
  • через 90 днів, якщо справа відноситься до юрисдикції господарського суду.

Тобто, не зрозуміло, навіщо законодавець надав два терміни для реєстрації електронних кабінетів для одного суб’єкта. На мою думку це призведе лише до плутанини. Цілком логічним було б або надати юридичним особам право реєструвати офіційні електронні кабінети через сім місяців за всіма видами провадження, або зобов’язати всіх без виключення мати офіційні електронні адреси через 90 днів з дня опублікування цього Закону.

Втім, ті, хто вже має офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, можуть в подальшому використовувати ці кабінети за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

3. Які наслідки застосовуються у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його?

Законом передбачені  процесуальні наслідки у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати, передбачені процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Важливо, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Проте, якщо особа, яка зареєструвала електронний кабінет, вона може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *