Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 січня 2023 року по справі № 420/5597/19 (адміністративне провадження № К/990/17268/22) сформував правову позицію щодо дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури при визначенні критеріїв «грубого» порушення Правил адвокатської етики.
Предметом оскарження у цій справі було прийняте кваліфікаційною комісією адвокатури рішення про притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності.
В межах розгляду цієї справи суд надав правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Одеської області у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 14 січня 2019 року за реєстраційним номером 31/0/7-19 надійшла скарга громадянки щодо поведінки адвоката.
В обґрунтування поданої скарги заявниця зазначала, що адвокат здійснює представництво інтересів її колишнього чоловіка у цивільній справі №***, яка розглядається Приморським районним судом міста Одеси, за участю третьої особи – органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав чоловіка щодо неповнолітньої доньки. Здійснюючи адвокатську діяльність у рамках зазначеної справи адвокат, по-перше, надавав донці неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, налаштовував її проти заявниці, здійснював на дитину психологічний тиск, що призвело до астенічно-неврологічного синдрому.
На думку скаржниці, адвокатом не було дотримано принципів чесності, порядності, конфіденційності, у зв`язку з чим заявниця просила провести перевірку та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Після дослідження матеріалів справи та наданих пояснень, дисциплінарна палата дійшла висновку, що спілкування адвоката із заявницею з приводу зустрічі із її донькою, в межах доручення, яке виконував адвокат, представляючи інтереси чоловіка у цивільній справі № ****, відбулося у порушення вимог ст.51 Правил адвокатської етики.
Дослідивши доданий заявницею до скарги аудіо запис, дисциплінарна палата вказала, що він хоч і не містить підтвердження спотворення адвокатом фактичних обставин справи, як це зазначено у скарзі, однак, містить неетичні та недопустимі висловлювання адвоката на адресу опонента у справі, характер та тон розмови адвоката з малолітньою дитиною є неприйнятним.
За цих обставин відповідач дійшов до висновку, що поведінка адвоката кваліфікується відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики та є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Також суди дослідили наявні в матеріалах справи докази і висновували, що дисциплінарна палата КДКА Одеської області дійшла обґрунтованого висновку, що адвокат порушив вимоги ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.45, 51 Правил адвокатської етики, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення.
При цьому, Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанції правильно зауважили, що критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.