Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 вересня 2022 року по справі № 761/22635/21, провадження № 61-4493св22 зробив висновок щодо об’єднання в одній позовні заяві вимоги, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження та вимоги, яка не підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Справа полягала в тому, що позивач звернувся до ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва з позовом, у якому просив: визнати недійсними електронні торги, проведені 12 травня 2021 року ДП «СЕТАМ», з реалізації належного позивачу на праві власності автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER; визнати виконавчий лист № 755/16868/15-ц, виданий 13 березня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2022 року, позовну заяву повернуто заявникові на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Суди виходили з того, що заявлені вимоги про визнання недійсними електронних торгів, проведених 12 травня 2021 року ДП «Сетам» з реалізації належного на праві приватної власності позивачеві автомобіля, та визнання виконавчого листа № 755/16868/15-ц таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на різних правових підставах для кожного з відповідачів та не є пов`язаними між собою.
Оскільки вимога про визнання недійсними електронних торгів підлягає розгляду в порядку позовного провадження як матеріально-правовий спір сторін – учасників правочину, і за результатами такого розгляду суд ухвалює рішення, а вимога про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягає розгляду за заявою учасника виконавчого провадження в порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, за результатом розгляду якої суд постановляє ухвалу, суди вважали, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України наявні підстави для повернення позовної заяви в зв`язку з порушенням правила об`єднання позовних вимог.
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження виходив із наступного.
У частині четвертій статті 185 ЦПК України міститься перелік підстав для повернення позовної заяви без залишення її без руху.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає поверненню в разі порушення правил об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Цивільне судочинство відповідно до Цивільного процесуального кодексу України здійснюється у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Спори про право цивільне розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
У справі, що переглядається, суди зробили правильний висновок, що вимога про визнання недійсними електронних торгів підлягає розгляду в порядку позовного провадження як матеріально-правовий спір сторін – учасників правочину.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути заяву сторін виконавчого провадження про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Розгляд таких заяв і скарг учасників виконавчого провадження і подань державного (приватного) виконавця здійснюється у порядку цивільного судочинства, але не в порядку позовного провадження.
Оскільки чинним цивільним процесуальним законом передбачений конкретний порядок вирішення питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за заявою сторін виконавчого провадження (стаття 432 ЦПК України), розгляд цього питання у порядку позовного провадження разом із вирішенням спору про право суперечитиме завданням і основним засадам цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18).
Позивач на власний розсуд та на свій власний ризик застосування судом у подальшому несприятливих для себе процесуальних наслідків визначає предмет позову.
У справі кожна з пред`явлених позивачем вимог – і про визнання недійсними електронних торгів, і про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, – має кваліфікаційну ознаку «позовної» вимоги, адже вони об`єднані в одній позовній заяві.
Отже, Верховний Суд зазначив про правильність висновку судів про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, адже в поданій позовній заяві він об`єднав вимогу, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, з вимогою, яка не підлягає розгляду в порядку позовного провадження
Таке об`єднання в одній позовній заяві вимоги, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, і вимоги, яка не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, не є підставою для застосування положень частини шостої статті 188 ЦПК України щодо роз`єднання позовних вимог.
За встановлених судами обставин об`єднання позивачем у позовній заяві вимог, одна з яких підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в позовному провадженні (про визнання електронних торгів недійсними), а інша – розгляду в позовному провадженні в порядку цивільного судочинства не підлягає (про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню), а також за відсутності підстав для застосування положень частини шостої статті 188 ЦПК України суди зробили правильний висновок про повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.