Відповідно до пункту 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 25.02.2016р. № 4 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” із змінами внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 7 від 14.07.2016 р., підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
– невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
– порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
– позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
При цьому, відповідно до п. 2.13. Постанови № 4 від 25.02.2016 року, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв’язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.
Відповідно до правової позиції, що викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019р. у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020р. у справі № 906/307/19 обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
«Реалізація права участі в управлінні справами підприємства відбувається, зокрема, через участь у вищому органі товариства, яким є загальні збори членів трудового колективу.
Відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні» (п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19)).
Відповідно до правової позиції, що викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019р. у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020р. у справі № 906/307/19 обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Члену колективного підприємства згідно з висновоком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року по справі № 924/641/17, не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 907/167/17).