На розгляд Верховної Ради України внесено проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із застосуванням арешту майна» (№8227).
Положеннями цього законопроекту пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачається:
- Якщо слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно буде повертатися особі, у якої воно вилучене негайно, але не пізніше 24 годин після закінчення встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків – після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні. Витрати за зберігання тимчасово вилученого майна в такому випадку не можуть бути покладені на особу, у якої це майно було вилучене (ч.1 ст. 172 КПК України).
- Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя буде зобов’язаний за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна, а також, за клопотанням учасників розгляду, перевірити законність постанови слідчого (прокурора) про визнання речовим доказом вказаного майна, про що приймає ухвалу, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку (ч.2 ст. 172 КПК України).
- Тимчасово вилучене майно, стосовно якого відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна, буде повертатися особі, у якої воно було вилучене негайно, але не пізніше 24 годин після закінчення відповідного строку для подання клопотання. При цьому, витрати за зберігання тимчасово вилученого майна не можуть бути покладені на особу, у якої це майно було вилучене (ч.3 ст. 173 КПК України).
- Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Вказане майно повертається негайно, але не пізніше 24 годин після закінчення відповідного строку для постановлення ухвали про арешт. Новим абзацем передбачається також, що витрати за зберігання тимчасово вилученого майна не можуть бути покладені на особу, у якої це майно було вилучене (ч.6 ст. 173 КПК України).
- Стаття 174. «Скасування арешту майна» доповнюється двома новими частинами 5 та 6 такого змісту:
«5. Арешт майна, накладений під час досудового розслідування, переглядається на стадії підготовчого судового засідання та/або судового розгляду за клопотанням власника або володільця майна, його представника, та скасовується судом, якщо сторона обвинувачення не надасть суду докази, що підтверджують право власності обвинуваченого на арештоване майно, не доведе необхідність арешту майна на стадії підготовчого судового засідання та/або судового розгляду.
6. У випадку скасування арешту майна, а також у випадках коли арешт майна вважається скасованимвідповідно до цього Кодексу, вилучене майно, кошти, негайно повертаються особі, у якої це майно, кошти були вилучено.
Особа, якій арештоване майно, кошти передані на зберігання або для проведення експертизи, зобов’язана повернути майно, кошти у повному обсязі негайно, але не пізніше ніж через 24 години з моменту коли вона дізналась або повинна була дізнатись про скасування арешту майна або про те, що арешт майна вважається скасованим відповідно до цього Кодексу. Витрати за зберігання такого арештованого майна, коштів, не можуть бути покладено на особу, у якої це майно, кошти були вилучені.
Відшкодування витрат фізичним чи юридичним особам, пов’язаних із зберіганням чи пересиланням майна, яке підлягає негайному поверненню, забезпечує керівник слідчого підрозділу, підрозділу дізнання, у якому здійснено пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.» (ст. 174 КПК України).
Отже, сподіваємось, що законопроект № 8227 буде прийнято та прогалини у врегулюванні питань, пов’язаних з арештом майна, його тимчасовим вилученням та поверненням будуть «знешкоджені».