1. За правилами якого судочинства здійснюється розгляд спорів про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно?
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб’єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03 грудня 2019 року у справі № 922/787/19, від 09 липня 2019 року у справі № 916/804/18 ).
Спір про скасування наказу Мін’юсту, яким скасовано рішення держреєстраторів про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за позивачем, та рішення держреєстратора про скасування державної реєстрації права оренди, має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельні ділянки іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок, у порядку господарського або цивільного судочинства. Участь Мін`юсту та держреєстратора як співвідповідачів (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17 (провадження № 11-309апп20). Аналогічний висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19) за позовом особи до Мін`юсту про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту, дійшла висновку, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
2. В якому випадку можливе скасування запису про реєстрацію права власності?
Скасування запису про реєстрацію права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.
Зокрема, згідно з пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесених записів про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3502/5 (далі – Порядок №3502/05), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 грудня 2011 року №1429/20167№ № 3502/05, підставою для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.
Абзацом першим пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі – Порядок № 1141) закріплено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 2 березня 2023 року у справі № 807/2915/14 (адміністративне провадження № К/9901/45915/18).
3. Хто є належним відповідачем у справах про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно?
Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, не є належним відповідачем у справі про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно.
Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 369/14294/17 (провадження № 61-1759св19))
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)).
Таким чином, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) і від 23.01.2019 у справі № 911/1681/18 (провадження № 12-295гс18), належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
4. Чи наділений державний реєстратор повноваженням на прийняття рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно?
Державний реєстратор наділений повноваженням виносити рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, якщо в судовому порядку розірвано договір купівлі-продажу, за яким відбувся перехід права власності на нерухоме майно (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 грудня 2019 року у справі № 906/208/19).
5. Які способи захисту порушеного права у спорах, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень?
З 16.01.2020 такий спосіб захисту як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки статтю цього 26 Закону відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» викладено в новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19).