Верховною Радою України прийнято за основу законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» щодо удосконалення організаційно-управлінського забезпечення судово-експертної діяльності» № 7735 від 05.09.2022 р.
Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, на думку його авторів, полягає в тому, що Закон України «Про судову експертизу» був прийнятий ще в 1994 році та на сьогодні значна частина його положень потребує суттєвого оновлення та удосконалення.
Зокрема, нагальною проблемою, що потребує розв’язання на рівні закону, є врегулювання питання дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Наголошуючи на важливості гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція України встановила, що діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законом (пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України).
Конституційний Суд України в рішенні № 7 від 30 травня 2001 року (справа про відповідальність юридичних осіб) надав тлумачення положенню пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України і вказав, що за цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільноправової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння.
Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.
Однак, стаття 14 Закону України «Про судову експертизу» встановлює лише, що судовий експерт на підставах і, в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
При цьому ні підстав притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності, ні видів стягнень, які можуть бути застосовані у разі вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку, чинне законодавство не визначає.
На сьогодні ці питання по різному врегульовані відомчими нормативноправовими актами, що не відповідає пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України.
Отже, що пропонується?
Законопроектом пропонується,зокрема,закріпити підстави притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності та види дисциплінарних стягнень. Також передбачається, що порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що забезпечують організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів.
Крім того, з метою удосконалення статті 8 Закону України «Про судову експертизу» пропонується закріпити положення щодо забезпечення Міністерством юстиції України організаційно-управлінських засад діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, що фактично забезпечується на сьогодні, а також закріпити повноваження міністерств, інших державних органів, що здійснюють організаційноуправлінські функції у сфері судово-експертної діяльності, визначати порядок здійснення контрольних функцій.
Отже, законопроектом пропонується наступна редакція статей 8 та 14 Закону України «Про судову експертизу»:
«Стаття 8. Науково-методичне та організаційноуправлінське забезпечення судово-експертної діяльності
Організація науково-методичного забезпечення судовоекспертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші державні органи, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність. Забезпечення організаційно-управлінських засад діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, покладається на Міністерство юстиції України. Порядок здійснення контролю щодо судово-експертної діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінське забезпечення судово-експертної діяльності».
«Стаття 14. Відповідальність судового експерта
Судовий експерт на підставах і, в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
У разі вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарним проступком є:
1) самостійне збирання матеріалів, які підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;
2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;
3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;
4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;
5) вирішення питань, які виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі, питань права;
6) невиконання вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта, яке унеможливлює проведення незалежної, кваліфікованої та об’єктивної судової експертизи;
7) ухилення від проведення перевірки діяльності судового експерта;
8) порушення порядку зберігання та поводження з об’єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;
9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;
10) неповідомлення в установленому законодавством порядку держателю Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до цього реєстру за повідомленням судового експерта;
11) порушення вимог щодо оформлення висновку судового експерта;
12) невиконання судовим експертом без поважних причин обов’язків, що стало підставою для винесення судом окремої ухвали.
За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) тимчасове зупинення права на проведення судової експертизи за відповідними експертними спеціальностями;
3) припинення права на проведення судової експертизи за відповідними експертними спеціальностями.
Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що забезпечують організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів».
При цьому Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України проаналізувавши законопроект, зробило декілька цікавих зауважень.
По-перше, щодо невідповідності назви проекту його змісту. Назва проекту потребує,на думку упраління, відповідного коригування та може бути доповнена словами «відповідальності судових експертів».
По-друге, в проекті застосовується поняття «державні органи». Зокрема, пропонується викласти статтю 8 Закону в новій редакції та передбачити, що «організація науково-методичного забезпечення судовоекспертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші державні органи, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність».
Управління зауважує, що поняття «державні органи» не передбачене Конституцією України та не визначається положеннями Закону (з врахуванням запропонованих проектом змін). До того ж з приводу вживання у проекті поняття «інші державні органи» юристи зазначили, що варто було б ураховувати норми Конституції України.
Отже, Головним юридичним управлінням запропоновано свою редакцію статті 8:
«Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються відповідно на Міністерство юстиції України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України (далі – міністерства та інші державні органи, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність)».
Крім того, Головне управління звертає увагу на те, що в частині четвертій статті 16, частині першій статті 17, а також частині четвертій статті 21 Закону України «Про судову експертизу» залишається формулювання «інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність».
Отже, у разі прийняття проекту як закону у ньому буде застосована різна термінологія, чим буде створено термінологічну плутанину, що не сприятиме чіткості та ясності норм закону, а відтак не відповідатиме принципу правової визначеності (стаття 8 Конституції України).
По-четверте, використане у частині четвертій статті 8 проекту формулювання «Для розгляду найважливіших питань» має оціночний характер та потребує редакційного коригування, оскільки у нормі не розкрито, які питання слід вважати найважливішими. Такий законодавчий підхід не відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).
По-п’яте, підтримуючи ідею необхідності удосконалення механізму притягнення до відповідальності судових експертів, Головне юридичне управління звертає увагу на те, що положення законопроекту не містять цілісного завершеного механізму регулювання питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Зокрема, положеннями проекту не визначені органи, які накладатимуть дисциплінарне стягнення, їх повноваження, порядок розгляду ними питань про притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності тощо.
На думку юристів Апарату Верховної Ради України, з огляду на приписи статей 8, 19, 92 Конституції України, такі положення мають закріплюватися на рівні закону, тобто бути предметом регулювання Закону України «Про судову експертизу», а не визначатися підзаконними нормативно-правовими актами. У зв’язку зауважують, що притягнення до відповідальності судових експертів потребує системного підходу, а не часткового внесення змін до Закону України «Про судову експертизу».
Запропонована проектом редація зазначеної статті 14 (щодо дисциплінарної відповідальності) викликає у Головного юридичного управління такі зауваження:
- частиною першою статті передбачено, що судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності. Зазначене суперечить пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до положень якого засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Поняття «законодавство» значно ширше поняття «закон» і включає в себе не лише закони, а й постанови та інші нормативно-правові акти. У зв’язку з цим пропонуємо слова «передбачених законодавством» замінити словами «передбачених законом»;
- Змінами до статті одним із дисциплінарних проступків визначено невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов’язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта (пункт 12 частини третьої статті проекту).
Однак відповідно до положень процесуальних кодексів, зокрема, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначений порядок здійснення відповідного судочинства, постановлення окремої ухвали суду щодо порушення питання про дисциплінарну відповідальність судового експерта не передбачено.
На думку юристів доцільним є у разі необхідності визначення такого дисциплінарного проступку судового експерта, внести відповідні зміни до зазначених процесуальних кодексів України (наприклад, статті 324 КПК України, статті 262 ЦПК України, статті 246 ГПК України, статті 249 КАС України).
Водночас слід звернути увагу на некоректність встановлення дисциплінарної відповідальності, як елемента трудових відносин, для судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, а також не здійснюють судово-експертну діяльність у складі юридичної особи, тобто не перебувають у трудових відносинах.
Крім того, у статті 14 одночасно вживаються термін «застосування» дисциплінарного стягнення, а також його «накладення». Отже, у статті, на думку юристів, відсутнє уніфіковане вживання термінів.
Потребує, на думку Управління, редакційного доопрацювання і дев’ята частина цієї статті. Зокрема пропонується її викладення у такій редакції: «Рішення відповідного органу про дисциплінарне стягнення може бути оскаржене судовим експертом до суду».
Як свідчить якість законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України останнім часом, депутати не звертають належної уваги до зауважень Головного юридичного управління. І це прикро. Напевно і цей законопроект не зазнає належних редакційних змін, а думка юристів по ряду важливих та гострих питань знов не буде врахована.