Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 24 листопада 2022 року у справі № 686/12239/18 (провадження № 51-1913 км 22) зазначив про умови, за яких власник автомобіля є неналежним цивільним відповідачем у кримінальному провадженні за ст. 286 КК.
Зокрема, Верховний Суд на підставі аналізу норм статей 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дійшов висновку про те, що шкода, в тому числі моральна, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
При цьому положення статей 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до статей 1166, 1167 ЦК, у зв`язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі ст. 24 КЗпП України (в редакції чинній станом на липень 2016 року) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання конкретних результатів праці.
На відміну від трудового договору за договором підряду, відповідно до ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Таким чином, якщо між обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, та підприємством, установою чи організацією було укладено договір підряду (надання послуг з виконання функцій водія), відповідно до якого обвинувачений зобов’язувався надавати послуги з перевезення на автомобілі замовника, то такі відносини не є трудовими, а тому власник такого автомобіля є неналежним цивільним відповідачем у кримінальному провадженні.