По-перше, слід розібратися, а що таке «Спрощений режим регулювання трудових відносин»?
19.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2434-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (далі – Закон № 2434).
Закон № 2434 діятиме протягом дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану», і втратить чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповідно до Закону № 2434, КЗпП доповнено главою III-Б «Спрощений режим регулювання трудових відносин».
Отже, у разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.
Відповідно до ст. 49 прим.5 КЗпП спрощений режим регулювання трудових відносин застосовується до трудових відносин, що виникають:
- між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;
- або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Для цілей застосування цієї статті середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, в якій зазначається відповідний показник.
Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах. Такий режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо у трудовому договорі.
При цьому, вимоги щодо ведення документації з кадрових питань, прийняття локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчої документації, в тому числі щодо режиму робочого часу та часу відпочинку, відпусток, а також інших документів з питань, що врегульовані трудовим договором, не поширюються на роботодавців, які застосовують спрощений режим.
Отже, яким чином роботадавець може розірвати трудовий договір в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин?
Або шляхом підписання додаткової угоди про розірвання трудового договору, або в односторонньому порядку шляхом офіційного повідомлення про розірвання трудового договору, надісленого працівнику у спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення (цінним листом).
Відповідно до ст. 49-8 КЗпП України, у разі надсилання працівнику повідомлення про розірвання трудового договору засобами поштового зв’язку трудовий договір вважається розірваним з наступного робочого дня після дати вручення працівнику офіційного повідомлення роботодавця про розірвання трудового договору або через сім календарних днів з дня надходження поштового відправлення роботодавця у поштове відділення за адресою працівника.
Згідно до статті 47 КЗпП України роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові: 1) копію наказу (розпорядження) про звільнення, 2) письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та 3) провести розрахунок.
На вимогу працівника роботодавець повинен внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.