Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Мін`юсту має містити відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до ЄДР (п.3-1 ч.5 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
За змістом пункту 5 Порядку про розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, до яких, зокрема належить наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
В постанові від 16 березня 2023 року у справі № 910/574/22 Верховний Суд у зауважив, що наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави є підставою для відмови у задоволенні скарги, поданої в порядку статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”.
Верховний Суд зауважив також, що законодавець застосував у цих нормах слова «тими самими», «такого самого», що за своїм значенням прирівнюються до слів «тотожний», «аналогічний» (у відповідних різних відмінках). Застосування законодавцем у цих нормах саме таких слів у такому значенні не дає підстав тлумачити ці норми розширено. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що зазначені норми слід тлумачити розширено.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що ці норми законодавства підлягають застосуванню за наявності усієї сукупності умов, що наведені у них: наявності спору (1) між тими самими сторонами, (2) з такого самого предмета і (3) тієї самої підстави. Нетотожність чи відсутність хоча б однієї умови (елементу) виключає можливість для Міністерства юстиції України та його територіальних органів відмовити у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації на підставі пункту 4 частини восьмої статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (у зазначеній вище редакції).