Заміна позовних вимог

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 910/18389/20 та зазначив, що що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується …

Неявка на судове засідання: наслідки

Неявка на судове засідання без поважних причин може мати вкрай серйозні наслідки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2024 року у справі № 9901/489/21 (провадження № 11-92заі24) погодилась з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції …

Чи може представник діяти правочин у своїх інтересах та в інтересах своєї сім`ї?

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 569/19674/19 (провадження № 61-9698св22) зазначив, що представник не має право вчинювати правочин у своїх інтересах та в інтересах

Юрисдикція спору між між юридичною особою, яка не є господарським товариством, та його учасником

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 Цивільного кодексу України, далі – ЦК України).

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена

Визнання інформації недостовірною

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15 травня 2024 року у справі № 757/17241/21-ц (провадження № 61-16303св23) зазначив, що, вирішуючи питання про визнання недостовірною інформації у вигляді одного речення в публікації

Застосування санкцій до боржника

Постанова Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження  № 12-4гс24) вирішила питання стосовно того, чи можуть бути застосовані приписи абзацу третього частини другої статті 231

Поняття та правова природа астренту

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зробила висновок щодо поняття та провової природи астренту.

Зокрема, Велика Палата зазначила, що у правовій доктрині астрент (від лат. аdstringere – примус,

Договір купівлі-продажу облігацій чи договір позики?

Під час укладення договорів купівлі-продажу облігацій між сторонами виникають грошові зобов’язання на підставі правовідносин позики, тому до цих правовідносин застосовуються загальні правила позики. Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2024 року

Правочин “сам з собою” щодо продажу корпоративних прав

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 зазначено, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя і, відповідно до ч.3 ст.238 ЦК, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у

Чи має повноваження суд з власної ініціативи робити висновок про нікчемність правочину?

 В постанові від 9 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц Об’єднана Палата  Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду дійшла висновку, що положення оспорюваного кредитного договору від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди