Гарантійна частка будівництва об’єкта нерухомого майна (далі – гарантійна частка) – сукупність майбутніх об’єктів нерухомості, яка визначається для кожного подільного об’єкта незавершеного будівництва (кожної черги будівництва/кожного пускового комплексу), речові права на які обтяжуються до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (черги/пускового комплексу) з метою гарантування добудови відповідного об’єкта іншими особами (у тому числі внаслідок банкрутства, фінансової неспроможності замовника будівництва/девелопера будівництва). Відповідне визначення міститься в п.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому” від 15.08.2022 р. №2518-ІХ (далі – Закон України).
Під час первинної державної реєстрації за замовником будівництва/девелопером будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості такий замовник будівництва зобов’язаний визначити перелік майбутніх об’єктів нерухомості, які складатимуть гарантійну частку.
Мінімальний розмір гарантійної частки визначається Кабінетом Міністрів України у відсотковому відношенні до сукупної (загальної) площі майбутніх об’єктів нерухомості у подільному об’єкті незавершеного будівництва (черзі/пусковому комплексі) відповідно до проектної документації на будівництво.
До гарантійної частки включаються майбутні об’єкти нерухомості, спеціальне майнове право на які зареєстровано за замовником будівництва/девелопером будівництва.
Не допускається включення до гарантійної частки частини майбутнього об’єкта нерухомості.
Майбутні об’єкти нерухомості, які включаються до гарантійної частки, повинні бути вільні від речових прав інших осіб (крім спеціального майнового права замовника будівництва/девелопера будівництва та/або права довірчої власності управителя фонду фінансування будівництва) та будь-яких обтяжень (крім обтяження майбутніх об’єктів нерухомості іпотекою на підставі іпотечного договору, визначеного статтею 10 Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”).
У разі якщо проектною документацією на будівництво об’єкта визначені черги будівництва та/або пускові комплекси, кожний із яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо, гарантійна частка встановлюється окремо щодо кожної черги будівництва/пускового комплексу.
До прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (черги будівництва та/або пускового комплексу) забороняється, якщо інше не встановлено законом:
1) вчиняти правочини щодо відчуження та/або обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки (крім обтяження іпотекою відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”);
2) обтяжувати (крім випадків, визначених Законом України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”) та звертати стягнення на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки.
Обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, припиняється:
1) одночасно з прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (черги будівництва та/або пускового комплексу – щодо майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки у відповідній черзі будівництва/пусковому комплексі);
2) на підставі рішення суду з метою добудови відповідного об’єкта незавершеного будівництва іншими особами (у тому числі внаслідок банкрутства, фінансової неспроможності замовника будівництва/девелопера будівництва);
3) на підставі заяви управителя фонду фінансування будівництва, за умови що за таким управителем зареєстровано право довірчої власності на всі майбутні об’єкти нерухомості у подільному об’єкті незавершеного будівництва.
У разі зміни проектної документації на будівництво, яка зумовлює необхідність збільшення або зменшення розміру гарантійної частки, замовник будівництва/девелопер будівництва зобов’язаний збільшити або зменшити перелік майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки, та забезпечити реєстрацію обтяження речових прав на такі об’єкти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Фінансування будівництва майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки, здійснюється за рахунок коштів замовника будівництва/девелопера будівництва.