Про листи щастя або про запити податкової

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з пунктом 73.3 Податкового кодексу України та пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27 грудня 2010 р. N 1245 (далі – постанова КМУ № 1245), запит оформляється на бланку органу державної податкової служби, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та має містити наступне:

  1. Підстави для запиту з обгрунтуванням інформації, що підтверджує ці підстави.
  2. Перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати.
  3. Печатку контролюючого органу.
  4. Посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації.

Відповідно до п. 73.3. ПКУ, п.10 постанови КМУ №1245 запит оформляється на бланку органу   державної   податкової служби, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу;

4) посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації.

Згідно підпункту 73.3.1. пункту 73.3 статті 73 ПКУ письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

– податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

– акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 393.6 статті 393 цього Кодексу;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Факт виявлення порушень повинен бути підтверджений джерелами, переліченими в статті 83 Податкового кодексу України: це можуть бути первинні документи, подані декларації, акти перевірок або судові рішення. 

Важливо зауважити, що Інформаційна база даних Державної податкової служби не може вважатися джерелом доказів у таких випадках. Тому  посилання на Інформаційну базу даних у запиті як на підставу його надсилання не відповідає вимогам, викладеним у статтях 73 та 83 Податкового кодексу України.

Згідно до підпункту.73.3.2. пункту 73.3 ПКУ запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, а саме:

– якщо  його  надіслано  поштою листом  з  повідомленням  про  вручення  за податковою адресою або

– надано під  розписку  суб’єкту  інформаційних  відносин або його посадовій  особі,

– а  в  разі направлення в електронному вигляді з
використанням засобів телекомунікаційного  зв’язку  з  накладенням кваліфікованого   електронного   підпису   керівника   (заступника керівника) органу державної податкової служби – у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) (пп.73.3.3. ПКУ).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Які ознаки незаконності запиту?

  1. Запит не містить посилання на підставу (податкове правопорушення, звірка);
  2. В запиті не зазначено інформацію щодо її джерела (акт перевірки, рішення суду, посилання на податкову декларацію). Інформація із бази даних податкової не є джерелом;
  3. Відсутні конкретні питання, відповіді на які хоче отримати податковий орган, а є лише загальні фрази щодо роботи з конкретними контрагентами;
  4. Запит не містить печатку або не вказано службове становище особи, яка його підписала;
  5. Запит доставлений засобами, не зазначеними у ст. 42 ПКУ.

У випадку, якщо запит був складений з порушенням умов, визначених в абзацах першому – п’ятому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків вільний від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Проте важливо зауважити, що відмова від відповіді на запит може послужити підставою для проведення позапланової податкової перевірки. Тому не рекомендується ігнорувати запити податкової служби.

Однак, у випадку, якщо запит є незаконним, відповідь може бути надіслана з відзначенням цього факту та проханням податковій службі вислати запит відповідно до вимог та умов ПКУ. 

Наприклад, якщо запит містить загальні формулювання, можна запросити податкову службу уточнити, на яку саме інформацію він спрямований (щодо яких господарських операцій чи контрагентів) та які саме документи потрібно надати. Також, можна запросити податкову службу зазначити підстави для направлення запиту. Важливо відзначити, що інформація з бази даних податкової служби не може бути підставою для складання та направлення запиту.

Також, згідно до підпункту 73.3.4 пункту  73.3 статті 73 ПКУ, якщо платник податків отримав запит на надання інформації та її документального підтвердження, які вже були надані за попередніми запитами цього контролюючого органу, він має право повідомити контролюючому органу про дату та номер листа, за якими ця інформація та її документи були надані. У такому разі платник податків звільняється від обов’язку надавати інформацію та її документальне підтвердження щодо цієї частини.

Один коментар для “Про листи щастя або про запити податкової”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *